Читать онлайн «Хранителі смерті» Тесс Герритсен

Хранителi смертi
Тесс Геррiтсен

Джейн Риццоли и Маура Айлз #7
У пiдвалi музею знайдено загадкову мумiю, якоi немае у списках експонатiв. Та пiд час експертизи Мора Айлс доходить приголомшливих висновкiв. Фальшива знахiдка Стародавнього Єгипту виявляеться тiлом нещодавно вбитоi жiнки. Убивця мумiфiкував ii в найкращих традицiях египтян. За цю моторошну справу береться полiцiя i особисто Джейн Рiццолi. Незабаром у пiдземеллi знаходять iншi «законсервованi» жiночi тiла. Хто стоiть за цим: серiйний убивця, схибнутий на давньому мистецтвi мумiфiкацii, чи просто псих? Та детектив Джейн не знае, що в його колекцii бракуе ще однiеi жертви. Заради неi вiн ладен убивати знову i знову. Смертельна небезпека загрожуе всiм, хто стане на шляху манiяка. Вiн не вiдчуватиме жалю, проливаючи кров невинних. Але що вiн зробить тодi, коли нарештi вполюе свою останню жертву, знайшовши ii через стiльки рокiв?

Тесс Герритсен

Хранителi смертi

Gerritsen T. Keeping the Dead

© Tess Gerritsen, 2008

© Depositphotos.com / Isaac74, обкладинка, 2021

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», видання украiнською мовою, 2021

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад i художне оформлення, 2021

* * *

Адамовi та Джошуа, заради яких свiтить сонце

Кожна мумiя – це розвiдка недослiдженого континенту, який ти вiдвiдуеш уперше.

    Джонатан Елiас, египтолог

1

Вiн iде по мене.

Вiдчуваю це кiстками. Чую у повiтрi – впiзнаваний запах розжареного пiску, ароматних прянощiв та поту сотнi чоловiкiв, що гарують пiд сонцем. Це запах захiдноi пустелi Єгипту, i вiн досi живий для мене, хоча сама краiна – за пiв свiту вiд темноi спальнi, у якiй я нинi лежу. П’ятнадцять рокiв минуло, вiдколи я ходила тiею пустелею, але варто лише заплющити очi – i я вмить опиняюся там: стою на краю наметового мiстечка, дивлюся в бiк лiвiйського кордону, де заходить сонце. Несучись вадою[1 - Сухi долини з крутими схилами у пустелях Пiвнiчноi Африки та Аравii, iнодi – висохлi рiчища. (Тут i далi прим. перекл.)], вiтер стогне, наче жiнка. Я досi чую гупання кайл та скрегiт лопат, досi уявляю цiлу армiю египетських землекопiв, якi з великими плетеними кошиками, повними землi, мурахами метушаться у розкопi.